Опалення в каркасному будинку

Принцип роботи твердопаливних котлів досить простий – за допомогою дров, кам’яного вугілля або пресованих брикетів, проводиться нагрів води, яка, згодом, розподіляється по контуру всієї опалювальної системи. До недоліків даного способу можна віднести необхідність регулярної підкладки палива, можливість затоплення частини будинку та досить трудомісткий ремонт в разі пошкодження вузлів системи.

Що стосується каміна, то опалення каркасного будинку за допомогою такої «грубки» пов’язане з великими часовими та фінансовими витратами: низький ККД (близько 15%), необхідність у великій кількості дров і регулярному очищенні топки від продуктів горіння. Тому, такий спосіб обігріву житла, більше можна віднести до декоративних і розрахованим на любителя.

Сьогодні такий вид опалення набирає все більшої популярності серед власників заміських будинків і котеджів, що обумовлено його багатофункціональністю.

Типова система складається з наступних елементів:

Теплогенератор- водний калорифер, призначення якого нагрівати повітря;

Повітроводи – мережа каналів служать для подачі теплих потоків повітря в потребують обігріві приміщення;

Вентилятор (розподільні головки) – пристрій, що спрямовує нагріте повітря безпосередньо по приміщенню.

Так, до переваг використання повітряного опалення можна віднести:

-найвищий коефіцієнт корисної дії (на рівні 90%);
-відсутність розташованих по всьому будинку опалювальних труб і радіаторів;
-висока швидкість поширення теплого повітря по всіх приміщеннях;
-можливість додаткової установки в систему зволожувача повітря і фільтра очищення, здатного видаляти з
приміщень неприємні запахи;
-простота і невеликі витрати на експлуатацію системи.

Також, для забезпечення максимального комфорту в будинку, можна встановити на систему спеціальний термостат, який буде регулювати температуру в приміщенні відповідно до заданих вами параметрiв.